Тел.: 099 918 20 99
044 227 41 01

Східні ринки сільгосптехніки знову на підйомі (VDMA, асоціація виробників машин та обладнання Німеччини).

четвер, 09.12 2010

Більшість ринків сучасної сільськогосподарської техніки в Центральній, Східній Європі і СНД в період кризи зазнали важких втрат. Глобальна економічна і фінансова криза зробив негативний вплив на сільське господарство. На початку кризи ціни на сільськогосподарську продукцію знизилися і банки значно скоротили кредитування у цій сфері. У Росії, Україні та Казахстані, інвестори з сектора добувної промисловості зосередилися на своїх ключових напрямках і виводили свої капітали з сільськогосподарських проектів. Ринки сільськогосподарської техніки в країнах СНД (крім Білорусі) та країн Балтії в 2009 році для німецького виробника скоротилися на 70 відсотків, в центральній Європі на 40 відсотків. Тільки для польських і румунських сільгоспвиробників, які продовжували користуватися програмами підтримки Євросоюзу, ситуація залишилася стійкою. У 2010 році більшої частини ринків вдалося відновитися і повернутися на шлях зростання.

Російський ринок після французької в 2008 році посів друге місце за обсягами експортних поставок сільськогосподарської техніки та обладнання з Німеччини, в середині 2010 року цей ринок характеризується значним зростанням. У таких сегментах як: сівалки точного висіву, грунтообробні знаряддя, бурякозбиральні комбайни й устаткування для утримання худоби, експортні поставки з Німеччини збільшилися у два рази. На відміну від цих сегментів, експорт комбайнів і тракторів, на які як правило доводиться велика частка поставок у загальному обсязі експорту, залишався на низькому рівні в минулому році. Частково причиною цього стала сильна посуха і отже неврожай зерна, другою причиною послужило зростання виробництва тракторів і комбайнів в Росії. Провідні світові виробники, такі як Claas, CNH і John Deere тепер проводять свої трактори і комбайни в Росії.
Серпневий заборону на експорт зернових, зниження субсидій для сільськогосподарських підприємств, як умову для вступу до СОТ безумовно вплинули на оптимізм багатьох російських сільгоспвиробників. Проте зростання внутрішніх цін на зернові, олійні культури, картопля, а так само перспективні схеми фінансування дають привід для оптимізму на майбутній рік.

Подібна ситуація в 2010 році спостерігалася в України. На відміну від російських, українські сільгоспвиробники змогли отримати досить хороший урожай зерна і олійних культур незважаючи на те, що він був трохи нижче середнього показника в останні роки. Найбільшою проблемою для українського виробника є кредитна криза на ринку. Кредити в національній валюті або важко отримати або видаються за надто високими відсотковими ставками, більше 25 відсотків, річних. Тільки великі господарства і Агрохолдинги в змозі інвестувати в сучасну сільськогосподарську техніку, так як вони здатні отримати позику у провідних іноземних банків під низький відсоток, а так само залучити кошти через IPO. Дрібні фермери, а так само велика частина середніх підприємств змушені купувати вживану техніку та обладнання. Позитивна атмосфера в сфері українського сільського господарства була приглушена так само введенням експортних квот на зерно. На думку деяких експертів, цей захід не є попередженням зростання цін на внутрішньому продовольчому ринку, а є ні, що інше як встановлення монополії на експорт зернових проурядових бізнес кіл.

Сільське господарство Білорусі в даний час має найсучасніше обладнання в порівнянні з іншими країнами СНД. Це дозволяє господарствам отримувати високі врожаї. Традиційно сильні в Білорусі, такі сфери як виробництво картоплі, цукрових буряків, кормових культур і виробництво молока. В останні роки надлишки у великому обсязі експортувалися в Росію.
Не дивлячись на те, що Білорусь виробляє і експортує сільськогосподарську техніку, вітчизняний сільгоспвиробник вивчає кращі зразки сільськогосподарської техніки провідних світових брендів та імпортує в країну.

Ринки в Центральної Азії, перш за все Урядом Республіки Казахстан, виходять поволі з кризи. Казахстан має хорошу інвестиційну банківську систему. У періоди різкого підйому її перевагою був достатній рівень ліквідності на ринку. Але в період кризи інвестори виводили свої капітали з галузі, що призвело до браку ліквідності. Навіть деякі державні зобов‘язання обслуговувалися із запізненням.
Ситуація в Казахстані поступово поліпшується, головним чином завдяки зростанню цін на сировинні товари. Нова хвиля інвестицій в сучасну сільськогосподарську техніку очікується в найближчі два-три роки, з тієї причини, що раннє поставлена техніка експлуатується вже 4-5 років в екстремальних умовах і вичерпала свій ресурс.
У Казахстані, так само як і в сусідніх країнах, Туркменістані і особливо в Узбекистані, є великий потенціал у сфері розвитку сільського господарства, тут німецькі виробники техніки для обробки грунту та посіву традиційно знаходяться в жорсткій конкуренції з постачальниками з Північної Америки. Але особливість ринку в даному регіоні така, що на жаль не фермер, а державні структури приймають рішення, в яку техніку здійснювати інвестиції.

На ринках Центральної Європи, найстабільнішим ринком виявився Польська.
Цей ринок, не тільки залишався стабільним в період кризи, але і в 2010 році підтвердив високий рівень і продовжив своє зростання. Польща, після Франції та Великобританії є третім за важливістю та обсягом поставок німецької сільськогосподарської техніки в країнах Євро Союзу за рахунок масштабних програм ЄС на підтримку сільгоспвиробника. Переважно невеликі фермерські господарства все більше інвестують коштів у придбання нових машин. Сьогодні на польському ринку існує, хоча і невеликий, потенціал для зростання, за рахунок закупівлі техніки господарствами, які спеціалізуються на виробництві молока і картоплі і мають хороші шанси для реалізації та експорту своєї продукції в ЄС і СНД.

На відміну від Польщі в Чеській Республіці і Словаччині домінують великі компанії, кожна з яких обробляють більш ніж 500 гектарів. Після значного падіння ринку під час кризи, 2010 рік можна охарактеризувати як рік підйому. Ринки цих країн насичені найсучаснішими технологіями, тому є потреба і необхідність у модернізації техніки, яка інтенсивно експлуатується. Для підтримки високого рівня інвестицій необхідна система відшкодування, яка дасть можливість розвиватися ринку.

В Угорщини так само є велика кількість сучасних ферм. Чи не одноразові і системні заходи підтримки “розпестили” угорських фермерів, які чекають наступних програм. Ринок в даний час в стагнації, на дуже зниженому рівні. Тут так само можна очікувати імпульси з відшкодування інвестицій, які можна очікувати не раніше, ніж через 2 – 3 роки.

Потужний підйом ринку можна було спостерігати в цьому році в країнах Балтії. Важливі імпульси виходять від підприємств спеціалізуються на виробництві кормів, молока і м‘яса. Ці ринки отримують вигоду від зростання попиту на продовольство з боку Росії, який обіцяє сільгоспвиробникам прекрасні перспективи експорту власної продукції, однак цьому успіху можуть перешкодити політичні суперечки.

Програми в Румунії є дуже ефективними. Німецький експорт до Румунії навіть збільшився в кризові роки. Потенціал в сільському господарстві Румунії залишається величезним. Румунія вважається серед більшості експертів, другим за величиною серед ринків центральної Європи. В даний час, обсяги експортних поставок до Румунії вище ніж в Угорщину і Словаччину, але поки що менше обсягів поставок до Чеської Республіки. Щоб реалізувати потенціал, потрібно особливо ефективно підтримувати середні підприємства (50 до 200 га). Головною перешкодою в цьому питанні є відсутність схем фінансування та відшкодування.

Румунія і Болгарія в 2010 році отримали дуже хороший врожай зернових та олійних культур, що дасть можливість експортувати свою продукцію. До того ж обидві держави в цьому році отримують вигоду від обмеження експорту в Росії та України.

В Болгарії в 2009 році була повністю реалізована програма фінансування № 121 (Технічне переозброєння сільських господарств), що обгрунтовано потребою модернізації. Але так само потрібно відзначити факт неправильного планування і як наслідку неможливості освоїти 90% коштів інших європейських програм націлені на підтримку сільського господарства країни, невикористані кошти повернулися до Брюсселя. У цьому році перерозподіл коштів поки не відбулося.
У відповідність з цим в 2010 році ринок сучасної сільськогосподарської техніки скоротився в два рази.
Болгарська асоціація сільськогосподарського машинобудування BATA і VDMA – сільськогосподарська техніка консолідовано виступають за ефективну підтримку болгарського сільгоспвиробника.

У рамках перспектив приєднання Хорватії, Македонії та Сербії до ЄС, з‘являються нові можливості для сільгоспвиробників цих країн. Підприємства сподіваються на фінансову підтримку з боку так званих підготовчих програм до вступу в ЄС, які вже взяли свій старт у Хорватії.
Тут німецькі виробники сільгосптехніки очікують у найближчі роки значне зростання продажів.

Німецьке сільськогосподарське машинобудування в VDMA (Асоціація німецьких виробників машин та обладнання)
Близько 160 компаній-виробників організовані в рамках VDMA, на їхню частку припадає більше 90 відсотків сільгосптехніки та обладнання вироблених у Німеччині.
Сільськогосподарське машинобудування зазнало в останні роки процес перетворення в бік глобалізації. У галузі виробництва сільгосптехніки та обладнання в даний час представлені великі транснаціональні корпорації з сильними міжнародними зв‘язками. Крім того в асоціації представлено багато середніх компаній, часто, як і раніше працюють як сімейні підприємства. Після зниження обсягів експортних поставок, пов‘язаного з кризою, у другій половині 2010 року виробники сільськогосподарської техніки фіксують значне зростання обсягів експорту. У країнах Центральної Європи та СНД німецькі виробники сільськогосподарської техніки збільшують свою присутність і авторитет поставляючи самі сучасні, надійні та високотехнологічні машини, які обслуговуються місцевими компетентними представниками.
Усі компанії-члени VDMA мають намір реалізувати в 2010 році загальний план з продажу сільгосптехніки німецького виробництва на суму 5,2 млрд. євро.

Переклад – фірма «Руно»

 |  Обговорити цю та інші теми в нашем сільськогосподарськом форуме.

 

Ключові слова: , , , , , , , , , , , ,

 

Статті по темі